Skip to content
TheChatArchiveThe Chat Archive
Perplexitysonar· PerplexityHugging Face LMArena Search Arena 24K

чатік, знайди мені ухвалу з цивільного суду якою направлено справу за юрисдикцією у…

From a Chatbot Arena battleThe same person sent this prompt to two anonymous models at once. Compare it with Perplexitysonar-reasoning’s answer.
  1. User

    чатік, знайди мені ухвалу з цивільного суду якою направлено справу за юрисдикцією у випадку коли відмовлено у відкритті провадження у справі

  2. Perplexity Assistant

    У цивільному судочинстві ухвала про відмову у відкритті провадження у справі видається, якщо є підстави, передбачені статтею 186 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК). Зокрема, суд відмовляє у відкритті провадження, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, або якщо вже існує рішення суду, яке набрало законної сили щодо тих самих сторін, предмета і підстав спору[2][5].

    У разі відмови у відкритті провадження суддя зобов’язаний роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду належить розгляд справи, і постановляє ухвалу, яка надсилається заявникові разом із позовними матеріалами[2].

    Якщо справа відмовлена у відкритті провадження з підстави, що вона не підлягає розгляду в цьому суді, існує можливість направлення справи за належною юрисдикцією. Зокрема, Верховний Суд у своїй практиці роз’яснює, що у разі закриття провадження за підставою неподання справи до суду належної юрисдикції, справа може бути передана для продовження розгляду до суду, до юрисдикції якого вона належить[6].

    При цьому ухвала про відмову у відкритті провадження не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи, і може бути оскаржена. Якщо ухвалу скасовано, позовна заява вважається поданою з дня первісного звернення до суду[8].

    Приклад ухвали з відмовою у відкритті провадження та направленням справи за юрисдикцією

    • Ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі може містити посилання на наявність рішення, яке набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для відмови[1][8].
    • У разі встановлення, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України[7].
    • Верховний Суд у постановах роз’яснює, що у разі відмови у відкритті провадження з підстави неподання справи до суду належної юрисдикції, ухвалою може бути передано справу для продовження розгляду до суду першої інстанції за належною юрисдикцією[6].

    Таким чином, ухвала про відмову у відкритті провадження у цивільній справі, яка містить підстави неподання справи до суду належної юрисдикції, одночасно може містити рішення про направлення справи за належною юрисдикцією для подальшого розгляду.

    Якщо вам потрібен конкретний текст ухвали, можна звернути увагу на приклади ухвал, які містять відмову у відкритті провадження з посиланням на підстави та одночасне направлення справи за юрисдикцією, наприклад, ухвала № 635/833/24 від 20.05.2024[8] або ухвала № 125620919 від 06.03.2025[1].


    Якщо потрібно, можу допомогти з підготовкою зразка такої ухвали або надати більш детальний аналіз відповідних норм ЦПК України.

  3. User

    чатік, чи є приписи кодексу щодо направлення справи за підсудністю ? Кодексу адміністративного судочинства України ?

  4. Perplexity Assistant

    Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ) містить конкретні приписи щодо підсудності справ та направлення їх за підсудністю.

    Основні приписи КАСУ щодо підсудності справ

    Стаття 25. Підсудність справ за вибором позивача

    • Адміністративні справи з оскарження індивідуальних актів, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються конкретної фізичної чи юридичної особи, розглядаються за вибором позивача:
      • за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, або
      • за місцезнаходженням відповідача.
    • Якщо позивач не має місця проживання в Україні, справа розглядається за місцезнаходженням відповідача.
    • У разі невизначеності територіальної підсудності справа розглядається судом за вибором позивача[1][4].

    Стаття 26. Підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача

    • Позови до фізичних осіб пред’являються за місцем їхнього проживання або перебування.
    • Позови до юридичних осіб — за місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром[5].

    Стаття 27. Виключна підсудність

    • Визначає категорії адміністративних справ, які підлягають розгляду виключно в певних судах, наприклад:
      • оскарження нормативно-правових актів центральних органів влади,
      • справи за позовом Антимонопольного комітету України,
      • справи, де відповідачем є дипломатичне представництво тощо, які розглядаються окружним адміністративним судом міста Києва[7].

    Стаття 28. Підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя

    • Підсудність таких справ визначається ухвалою суду вищої інстанції без повідомлення сторін[5].

    Про направлення справи за підсудністю

    Якщо справа надійшла до суду, який не має юрисдикції або територіальної підсудності, КАСУ передбачає можливість направлення справи до суду, що має відповідну підсудність. Це випливає із загальних положень про підсудність і порядок розгляду адміністративних справ, зокрема з урахуванням статей 25–28 КАСУ.

    У разі невизначеності територіальної підсудності або якщо справа подана до суду, який не має підсудності, адміністративний суд може направити справу за належною підсудністю для розгляду[1][5].


    Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України містить чіткі приписи щодо визначення підсудності адміністративних справ, а також передбачає механізм направлення справи за належною підсудністю, якщо вона подана до суду, який не має відповідної юрисдикції. Основні норми містяться у статтях 25–28 КАСУ.

  5. User

    чи є механізми автоматичного передання справи в цивільно процесуальному кодексі чи господарському процесуальному ?

  6. Perplexity Assistant

    У цивільному та господарському процесуальному кодексах України передбачені механізми автоматичного або обов’язкового передання справи, але не в сенсі повністю автоматизованої передачі між судами, а радше як процесуальна норма, що зобов’язує суд передати справу іншому суду у певних випадках.

    Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК)

    • Стаття 31 ЦПК передбачає, що суд зобов’язаний передати справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду або якщо після задоволення відводів суддів справа не може розглядатися у цьому суді[3].
    • Відповідно до статті 187 ЦПК, якщо після відкриття провадження встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю[7].
    • Автоматизований розподіл справ між суддями в межах одного суду здійснюється на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що регламентує автоматичний розподіл справ між суддями, визначення запасного судді тощо, але це стосується розподілу справ у межах одного суду, а не передачі між судами[1][2][4].

    Господарський процесуальний кодекс України (ГПК)

    • Стаття 302 ГПК регламентує передачу справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Зокрема, суд касаційної інстанції у складі колегії або палати зобов’язаний передати справу на розгляд Великої Палати, якщо вважає за необхідне відступити від раніше сформованої правової позиції або якщо справа містить виключну правову проблему[6][8].
    • Також справа підлягає передачі Великій Палаті, якщо оскаржується судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції[6][8].

    Висновок

    • Механізми автоматичного розподілу справ існують у межах одного суду (між суддями), що регламентується Положенням про автоматизовану систему документообігу суду[2].
    • Механізми обов’язкової передачі справи іншому суду (за підсудністю або для розгляду вищою інстанцією) передбачені у ЦПК (ст. 31) та ГПК (ст. 302), але це не є автоматичним у технічному сенсі, а процесуальним обов’язком суду[3][6][8].
    • У господарському процесі існує спеціальний механізм передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення єдності правозастосування[6][8].

    Таким чином, автоматичний розподіл справ між суддями в межах суду є, а передання справ між судами чи інстанціями відбувається на підставі процесуальних норм і рішень суду, а не повністю автоматично[1][2][3][6][8].

Responses were produced in different, uncontrolled contexts (system prompts, settings, prior turns). This is not a benchmark.