Skip to content
TheChatArchiveThe Chat Archive
gpt-4o-2024-08-06· OpenAIAi2 WildChat-4.8M (AI2)

конспект текстом : Відносини між УНР і радянською Росією дедалі більше загострювалися…

  1. User

    конспект текстом : Відносини між УНР і радянською Росією дедалі більше загострювалися через обрання різних курсів розбудови власної державності. Основою роз- ходження стало те, що в Україні розгорталася національно-демократична революція, а в Росії більшовики проголосили соціалістичну революцію, в руслі якої змінювали життя суспільства. Більшовицький уряд Росії прагнув поширити свою модель влади й на українські землі. Спочатку більшовики розгорнули підготовку повстання в Києві. Проте, дізнавшись про такі плани, УЦР наказала своїм військам оточити казарми збільшовизованих частин, роззброїти їх і відправити під вартою в ешелонах до Росії. Наростання самостійницьких настроїв в українському суспільстві та від- січ Центральною Радою спроби більшовиків установити свою владу в Україні викликали незадоволення з боку Ради Народних Комісарів (РНК) ново- го більшовицького уряду Росії. 17 (4) грудня 1917 р. РНК надіслав до Києва «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Україн- ської Ради». Відповідно до цього документа РНК, з одного боку, визнавав УНР і право «на ціональної незалежності українсько го народу», а з іншого відмовлявся сприймати «Раду як повноважного пред- ставника трудящих і експлуатованих мас Української республіки». Ультиматум вимога, невико- нання якої загрожує розривом відносин або й застосуванням сили. У «Маніфесті» були сформульовані вимоги більшовицької влади до Центральної Ради: • не пропускати через територію України антибільшовицькі війська до Росії; • припинити роззброєння червоногвардійських загонів в Україні та повернути їм зброю; • відмовитися від спроб перетворити Південно-Західний фронт на Український з підпорядкуванням його Центральній Раді; • пропускати більшовицькі війська через територію України на Південний фронт. У разі неприйняття цих умов Раднарком погрожував УНР війною. Гене- ральний секретаріат від імені УЦР дав відповідь на ультиматум РНК. 3 відповіді Генерального секретаріату УНР на ультиматум Раднаркому від 18 (5) грудня 1917 р. Генеральний Секретаріат у заяві Народних Комісарів про те, що вони визнають Українську Республіку, вбачає або нещирість або ж суперечність самим собі. Не- можливо одночасно визнавати право на самовизначення аж до відокремлення і в той самий час робити грубий замах на це право. Генеральний Секретаріат рішуче одкидає всякі намагання народних комісарів втручатися в справу упорядкування державного й політичного життя в Українській Республіці. Претензії комісарів на керування українською демократією невиправдані, бо форми правління, які наки дають Україні, дали на їх території негативні наслідки. У Великоросії господарча розруха та нищення свобод, що відвоювала у царизму революція. Генеральний секретаріат не визнає потрібним повторювати це в Україні. Раднарком у відповідь на це ухвалив «вважати Раду в стані війни з нами». Базою для наступу проти «білокозаків» і «петлюрівців» обрано Харків. 19 (6) грудня сюди прибув перший московський загін. Однак на війну в пов ному розумінні слова (фронти, регулярні військові частини, бойові опера ції, професійне командування, новітнє озброєння, налагоджене постачання військ) сил у російського уряду бракувало. Тому була обрана тактика вну трішніх повстань і захоплення більшовиками влади на місцях. 22 (9) грудня до Харкова прибули й інші більшовицькі загони на чолі з В. Антоновим- Овсієнком, призначеним командувачем російських військ для боротьби з УЦР. За кілька днів вони встановили контроль за містом і розпочали підготовку для подальшої збройної боротьби проти УЦР. Як пояснює В. Антонов-Овсієнко причини загострення відносин радянської Росії з Україною? Якою була тактика більшовиків на початку воєнних дій? Чи була вона вдалою, чому? Володимир Антонов-Овсієнко про початок війни з Україною Надійшла шифрована телеграма до мене від Леніна з наказом пригадати своє українське прізвище та походження і приїхати для командування всіма військами.... Справа якнайшвидшого підпорядкування України совєтському урядові була важ ливим питанням для існування Російської Республіки. Голодна північ повинна була отримати допомогу з урожайного півдня. Треба було кінчати з дипломатією. Історик Дмитро Дорошенко про тактику більшовиків Большевики вибрали таку тактику: формально не оповіщаючи війни, вони дава- ли накази ріжним військовим частинам на Україні, які схилялися до більшовизму, щоб вони самі захоплювали українські міста і проголошували владу Совітів. Їм мали помагати большевицькі боєві дружини з місцевих елементів. Тоді виглядало так, що Совет Народних Комісарів ніби й не веде війни проти України, але самі робітники, солдати і селяни скидають ненависну їм владу буржуазної Ц. Ради і наста новлюють совіти солдатських, робітничих і селянських депутатів.Загострення політичного становища в Україні підсилювалось підготовкою до проведения Всеукраїнського з'їзду робітничих, солдатських і селянських депутатів. Більшовики планували на цьому з'їзді висловити УЦР недовіру й обрати її новий склад з делегатів робітничих і солдатських рад, на які вони мали вплив. Натомість лідери Центральної Ради, знаючи плани більшовиків, доклали зусиль, аби зібрати на з'їзді якомога більше делегатів від селянських спілок та українізованих військових частин, що підтримували УЦР. Таких де легатів прибуло на з'їзд понад 2 тис. осіб проти 150 більшовицьких. Всеукраїнський з'їзд робітничих, солдатських і селянських депутатів від- бувся в Києві 17-19 (4-6) грудня 1917 р. Організатором його роботи виступа ло керівництво Центральної Ради, яке піддало критиці політику російського радянського уряду. Більшість делегатів висловлювалася на підтримку Цен- тральної Ради та її політики, спрямованої на досягнення незалежності Украї ни. Водночас з'їзд ухвалив резолюцію, що засуджувала політику Раднаркому, Зваживши на такі обставини, більшовицькі делегати покинули. Київ і пе ребралися до Харкова. Там вони приєдналися до роботи III з'їзду робітничих та солдатських депутатів Донецько-Криворізького басейну й запропонували змінити його статус на І Всеукраїнський з'їзд Рад. Робота з'їзду в Харкові від бувалася 24-25 (11-12) грудня 1917 р. за більшовицьким сценарієм. Які перспективи визначив Харківський з'їзд Рад для України? Чи сприяли його рішення послабленню напруги в українському суспільстві? Чому? 3 резолюції І Всеукраїнського з'їзду Рад у Харкові Влада на території Української Республіки віднині належить Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів. З'їзд, визначаючи Українську Республіку, як федеративну частину Російської республіки, проголошує рішучу боротьбу проти політики Центральної Ради. Україна проголошується республікою Рад... і на її те риторію поширюються всі декрети та розпорядження Російської республіки. Делегати обрали Центральний Виконавчий комітет Рад України, який, своєю чергою, створив Народний секретаріат більшовицький уряд УПР. що став альтернативним Генеральному секретаріатові. І Всеукраїнський з'їзд Рад розмежував політичні сили й дав російському більшовицькому уряду можливість представляти події в Україні як «вну трішній конфлікт між революційними радами робітничих і солдатських де путатів і буржуазною Центральною Радою». Новоствореному радянському урядові України відводилася роль прикриття інтервенції Росії. У Харкові більшовики їздили на автомобілях із плакатами: «Смерть українцям». 2. Перша війна радянської Росії проти УПР Які були причини війни радянської Росії проти УНР? Чому більшовикам вдавалося швидко просуватися територією України? Наприкінці грудня 1917 р. радянський уряд України оголосив війну УНР і звернувся по допомогу до більшовицької російської влади. З Росії до України прибуло понад 20 тис. матросів, солдатів і червоногвардійців.7 січня 1918 р. (25 грудня 1917 р.) В. Антонов-Овсієнко віддав наказ про за гальний наступ проти УНР. Невдовзі більшовики захопили Катеринослав. У місті заздалегідь готувалося повстання робітників, на допомогу яким піді йшли російські війська. За таким планом більшовики діяли не один раз. У січні більшовицькі війська з Харкова та Лозової розгорнули наступ у напрямку Полтава Київ. Разом з ними діяли й інші більшовицькі форму- вання, що йшли на Київ з півночі, від кордонів Білорусі та Росії. Командува- чем угруповання В. Антонов-Овсієнко призначив колишнього підполковни ка царської армії Михайла Муравйова. Окрім російських військ, у поході на Київ брали участь і збільшовизовані українські військові частини під керівництвом Юрія Коцюбинського. Збройні формувания Центральної Ради не поступалися більшовицьким за кількістю, але вони були розпорошені по всій Україні. Підрозділи росій ських військ, навпаки, зосередилися на головних стратегічних напрямках, основним серед яких був київський. У січні вони захопили Полтаву, Ромодан, Лубни, Лохвицю, Гребінку й наблизилися до Києва. Як діяли російські війська на території України? Що забезпечило їм перемогу? Зі спогадів більшовика Г. Лапчинського В армії, що була під командою Муравйова, мало... було свідомого елементу щодо будівництва української совєтської держави та центральної української со вєтської влади. Значну частину складали в ній північні московські відділи або доне цькі робітничі частини, а також частини Червоного козацтва, щойно організованого з українізованих формувань, і червона харківська гвардія... Вояки являли собою химерно вбраних, недисциплінованих людей, увішаних різноманітною зброєю, рушницями, шаблюками, всіх систем револьверами та бомбами. Між командира ми весь час виникали сварки й сутички... Боєздатність цієї армії... була сумнівна. Але вона успішно посувалася вперед, бо ворог був цілковито деморалізований... справжнього опору військових сил Центральної Ради не було. Невеликі сутички виникали коло Полтави, Ромодана, Гребінки, Бахмача, Баришівки, але вони обмежувалися короткою стріляниною, після чого ворог тікав... З інтерв'ю М. Муравйова, командувача більшовицьких частин у радянсько-українській війні (січень 1918 р.) Революційна російська армія пройшла Україну, змітаючи на своєму шляху все. Але на Україні прийшлося натрапити на оригінальну організацію самооборони. Особливо дався взнаки Звенигородський повіт, який став фортецею Вільного Козацтва. Ця організація не тільки не допустила нашої влади в повіт, а навпаки, сама перейшла в наступ, чим зробила чималу шкоду нашим військам. Я жалію, що мені не довелося зруйнувати це гніздо, втопити в крові тих, хто посмів підняти руку на Червону армію. Зі спогадів діяча УЦР П. Христюка Генеральне Секретарство військових справ під проводом соціал-демократів Петлюри і Порша зуміло зробити тільки одно: повернути цю велику справу в трагіко мічний фарс, з бучними нарадами, ріжнокольоровими шпиками на козацьких шал ках... Замість серйозної, розумної, впертої роботи по організації української справді демократичної селянсько-робітничої армії, яка б відчувала свою одмінність від ста рої армії і знала б своє призначення, відбувалась більш бутафорна українізація армії. Через це, коли дійшло до того, щоб пустити в діло українську армію, то її не було.Керівництво УЦР, намагаючись затримати рух більшовицьких військ до столиці, спрямувало свої збройні формування на ділянку залізниці Гребін ка-Крути. Ці формування складалися з підрозділу гайдамаків, загону юн керів військової школи ім. Б. Хмельницького та куреня київських студентів і гімназистів. Хто брав участь у бою під Крутами? Що відстоювали українські вонки? 3 енциклопедії історії України З кінця грудня 1917 р. загін юнкерів 1-ої Київської школи ім. Б. Хмельницького (4 сотні по 150 юнкерів, 20 страшин, 18 кулеметів) під ко мандою сотника А. Гончаренка обороняв станцію Бахмач на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 р. до них надійшло підкріплення з Києва 1-ша сотня (115- 130 осіб) новоствореного студентського куреня, складена з добровольців- студентів, гімназистів старших класів (командир сотник Омельченко). Укра їнське військо зайняло оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 р. роз почався наступ на українські позиції більшовицького загону червоногвардій ців. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак. Бойові втрати складали до 300 вбитих, поранених, полонених. Чимало полягло і червоногвардійців. Командир А. Гончаренко наказав відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відсту паючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути. 27 полонених юнаків було розстріляно. Цей бій відомий у вітчизняній історії як героїчна сторінка боротьби за незалежну Україну. Роздивіться ілюстративні матеріали, присвячені подіям Крут, подані в ЕД. Оберіть ті, що найбільше відповідають вашому розумінню цих подій. Поясніть, чому. Андрій Серебряков. Крути Військове керівництво УНР усвідомлювало стратегічну важливість оборони бахмацького напрямку з ділянкою залізниці Гребінка-Крути, але було зму шене зняти частицу військ із фронту, аби придушити більшовицьке повстання робітників, що розпочалося в Києві на заводі «Арсенал» у піч на 29 (16) січняВійська Центральної Ради розгромили повстанців, однак ця перемоги не могла принципово змінити стратегічну ситуацію, що склалася в Україні напри кінці січня. Білыповицькі збройні формування розвивали свій наступ на Київ. 3. Четвертий універсал УЦР Які обставини підштовхнули лідерів УЦР до прийняття Четвертого універсалу? Чому це не викликало реальних змін у житті українського суспільства? Розгортання війни радянської Росії проти УНР поклало край ілюзіям Центральної Ради відносно ідей автономізації та федералізму. На початку 1918 р. стало очевидним, що пошуки шляхів компромісу між Україною і Росією вичерпано, тому більшість лідерів УЦР стала схилятися до проголошення незалежності України. До такого рішення їх підштовхнули й переговори про мир у Бресті, розпочаті у грудні 1917 р., між радянською Росією та Німеччиною з її союзниками. 22 (9) січня лідери Центральної Ради обговорювали текст Четвертого універсалу, що мав на меті проголосити самостійність і незалежність УНР. Цей документ було оприлюднено в ніч на 25 (12) січня 1918 р. Які основні ідеї містить текст універсалу? У чому він розвиває текст попередніх документів УЦР? Яке його значення? Із Четвертого універсалу Української Центральної Ради (22 (9) січня 1918 р.) Народе України! Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою. Зо всіма сусідніми державами... ми хочемо жити в згоді, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки. Влада в ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуть- ся Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, та наш виконавчий орган, який однині матиме назву Ради Народних Міністрів. Приписуємо Раді Народних Міністрів вести переговори про мир з централь ними державами самостійно і установити мир, щоб наш край розпочав своє госпо дарське життя в спокої. У справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій, вже зробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасу вання власності й соціалізацію землі. Усі ж демократичні свободи, проголошені Третім універсалом, Українська Центральна Рада підтверджує, УЦР закликала громадян стати на захист УНР під більшовицької агресії. Окрім того, Раді Народних Міністрів доручалося вжити заходів для відновлен ня промисловості, забезпечення контролю за торгівлею та ціноутворенням. Українське суспільство сприйняло універсал без урочистостей. Більшість людей уже не пов'язували свої сподівання па краще життя з новими декла раціями УЦР. Майже повсюди панувала анархія, розкрадали майно підпри- ємств, грабували панські маєтки. Авторитет УЦР в українському суспільствіпродовжував надати. Проголошення Четвертого універсалу стало важливою подією в державотворчому процесі України, але здійснювалося це вже в умо вах кризи української влади. Більшовицькі війська продовжували наступ і 7 лютого (26 січня) 1918 р. захопили Київ. Центральна Рада перебралась до Житомира і звідти керувала боротьбою проти російської агресії.

  2. Assistant

    Конспект:

    1. Загострення відносин між УНР та радянською Росією відбувалося через різні підходи до побудови державності: в Україні тривала національно-демократична революція, в Росії – соціалістична. Більшовики прагнули встановити контроль над Україною.

    2. 17 грудня 1917 року Рада Народних Комісарів (РНК) Росії висунула ультиматум УЦР з вимогами, включаючи припинення антибільшовицьких дій в Україні. УЦР відхилила ультиматум, заявивши про невизнання втручання Росії.

    3. Відносини ускладнилися, коли РНК вважала УЦР ворогом. Москва почала підготовку військових дій проти УНР, використовуючи тактику внутрішніх повстань.

    4. Більшовикам вдалося організувати І Всеукраїнський з'їзд Рад у Харкові, де Україну проголосили республікою Рад, підконтрольною Росії.

    5. У грудні 1917 року радянський уряд України оголосив війну УНР. Більшовицькі війська просувалися на Київ, завдяки внутрішній підтримці та дезорганізованості українських сил.

    6. Бій під Крутами (29 січня 1918 року) став символом героїчної боротьби українських військових за незалежність, хоча сили були нерівними.

    7. Центральна Рада, розуміючи необхідність незалежності, 22 січня 1918 прийняла Четвертий універсал, проголосивши самостійність УНР.

    8. Проте, проголошення незалежності не привело до значних змін через кризу влади та анархію в Україні. Більшовицькі війська продовжували наступ і 7 лютого захопили Київ, змусивши УЦР переміститися до Житомира.

  3. User

    трохи більше інформауції з якоі я тобі кинув

  4. Assistant

    Ось більш детальний конспект на основі наданого вами тексту:

    1. Загострення відносин між УНР та Радянською Росією:

      • Відносини між Українською Народною Республікою (УНР) та Радянською Росією загострювалися через різні курси розбудови державності. Україна прагнула національно-демократичної революції, тоді як Росія підтримувала соціалістичні перетворення.
    2. Ультиматум Ради Народних Комісарів (РНК):

      • 17 грудня 1917 року РНК надіслала УЦР ультиматум із вимогами не пропускати антибільшовицькі війська через Україну, припинити роззброєння червоногвардійців, і дозволити проходження більшовицьких військ через Україну. УЦР відкинула ці вимоги.
    3. Проголошення війни:

      • У відповідь на відмову УЦР, РНК оголосила УНР у стані війни. Перші московські загони прибули до Харкова, використовуючи тактику організації внутрішніх повстань для встановлення контролю над містами.
    4. Всеукраїнський з'їзд у Києві та Харкові:

      • Всеукраїнський з'їзд робітничих, солдатських і селянських депутатів у Києві висловився на підтримку УЦР. Більшовицькі делегати виїхали до Харкова, де за сценарієм більшовиків відбувся альтернативний з'їзд, який проголосив владу Рад на території України.
    5. Перша радянсько-українська війна:

      • Більшовицькі війська разом із місцевими повстаннями успішно просувалися територією України завдяки дезорганізації та деморалізації українських сил, зокрема через відсутність сильної армії в УНР.
    6. Бій під Крутами:

      • 29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами, де невеликі українські сили, включаючи студентів і юнкерів, змагалися з більшовицькими загонами. Цей бій став символом українського опору.
    7. Четвертий універсал УЦР:

      • 22 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила Четвертий універсал, проголосивши незалежність УНР. Це рішення було спричинене загрозою більшовицької агресії та необхідністю самостійно вести мирні переговори.
    8. Подальші події і криза влади:

      • Попри проголошення незалежності, ситуація в Україні залишалася критичною: більшовицькі війська продовжували наступ, а в суспільстві панувала анархія. У лютому більшовики взяли Київ, змусивши керівництво УНР переміститися до Житомира.